Мейн куни: характер, особливості та годування

Мейн куни: характер, особливості та годування

Якщо ви з дитинства мріяли мати вдома справжню рись, чи ваші дітлахи після перегляду мультфільмів просять придбати лева чи хоча б тигра, не жахайтесь. Відкрийте світлини мейн-кунів.

У порівняння з іншими породами, ці коти вражають розміром: це улюбленці розміру плюс-сайз, але не милі колобочки-товстунці, а величні звірі з широкими грудьми та вагою до 12 кілограмів. Милі китиці на вушках роблять їх схожими одночасно на рись та сову, а величезний пухнастий хвіст наче натякає на зв'язок з єнотами. Такому коту може не вистачити ваших колін, і доведеться по-чесному розділити з ним диван.

Шерсть мейн-кунів виглядає взимку розкішною шубою, а у спекотну пору року стає коротшою і не такою густою. За забарвленням породисті представники бувають:

  • пістряві,
  • однотонні,
  • димчасті,
  • плямисті.

Голос мейн-куна приємний та мелодійний. Він не поставить на вуха усю квартиру різким вереском. А коли зголодніє – ви почуєте лише делікатне муркотіння.  

Який характер? Плюси та мінуси.

Миролюбний мейн-кун, характер якого самостійний та незалежний, не потребує постійної уваги. Ці пухнастики дозволяють себе гладити, проте володіють сильною волею і навіть можуть нав’язати її люблячим господарям.

Мисливці та стратеги, вони із задоволенням беруть участь в активних іграх. Проте лише ввечері та зранку. Обідній час – священний час сну. Тому будьте готові знайти свого вуркотуна у стані солодкої дрімоти на будь-яких горизонтальних поверхнях вдома. Вони можуть заснути на столі, на підлозі, на дитячому кріслі чи навіть у колисці, поки маленький власник чи власниця обідають, або й навіть просто прилягти поруч.

Мейнкуни розумні. Їх можна навчити простим командам. А ще ці коти тонко ловлять ваш настрій і знають, коли підійти за порцією ласки, а коли ви хочете усамітнитися – не будують чіплятися.

Якщо у вас мейн-кун, особливості і недоліки легко порівнювати, адже позитивного однозначно більше. До малюків ці коти ставлять ніжно й дуже обережно, наче до дуже тендітних й крихких бутончиків квітів. Не агресують й терпляче ставляться до тяганини за вуха й хвіст. А зі старшими уже вільніше гасають й перекидають дім догори дриґом. Проте завжди із царським виглядом та почуттям власної гідності.  

Приязні до господарів, проте з незнайомцями поводяться відсторонено й доволі прохолодно.

Як доглядати за мейн-куном?

Довгу шерсть кунів достатньо вичісувати один раз на тиждень. У них дуже густий підшерсток, тому тут вам допоможе пуходер.

Ці коти із задоволенням приймають водні процедури, а купати їх потрібно регулярно.

Куни точать кігті горизонтально, а не так, як інші коти – стоячи. Тому важливо придбати когтеточку, або удар на себе приймуть килимки, паласи й усе, що лежить на підлозі.

Якщо ви живете на високому поверсі – будьте обережні із відчиненими вікнами, адже кун може зацікавитись новим «виходом» і випасти.

Чим годувати?

Обираючи між годуванням з власного столу і гранулами, важливо знати, чим і як годувати мейн-куна. Їм підходить натуральне харчування та професійні корми спеціально для породи. Краще брати корм для котів суперпреміум класу.

Бренд Royal Canin має в своїй лінійці раціонів, спеціалізовані корми для мейн кунів:

 

Що стосується годування мейн-кун кошеня – основою раціону завжди буде м'ясо, незалежно від місяця життя. Можна брати варену курку, індичку та кролика. Підійде варена та сира яловичина високого заморожування. Не рекомендується давати кунам ковбасні вироби, копчене м'ясо, гуску, качку та свинину. Варена нежирна морська риба підійде. Також потрібні яйця (перепелині) або жовток (уже варений) та кисломолочні продукти.

Пророщене зерно та каші – відповідають за клітковину та вітаміни.

Найкращими серед кормів для кошенят мейн-куна є:

І, як на натуральному, так і на сухому чи вологому кормі – кунам потрібна чиста кип’ячена вода у власній мисочці.

Підбирати правильний раціон для кастрованого мейн-куна можна самостійно серед повнораціонних кормів.

Кому підходить?

Якщо у вас мейн-кун, утримання та догляд вимагають власної (бажано великої) території для самовідновлення кота. Їх можна заводити у квартирах, але тоді потрібно часто вигулювати, щоб кіт мав можливість набавитися й вдосталь пополювати. Тільки обережно з домашніми дрібними птахами, рибками чи гризунами – кун може спробувати пограти в мисливців і з ними.

Інші коти та собаки – не проблема для мейн-кунів, навіть у дорослому чи старшому віці, вони легко вживаються з сусідами, за умови, що ці сусіди не розміром з курчатко.

Мейкун з легкістю завойовує  любов своєї родини. І у відповідь теж захоче тепла та любові. У дозованій кількості та під гарний настрій.